Farming the Future of Ukraine
Кожної весни, не зважаючи на виклики та загрози, українці поспішають посадити городи.
Every spring, regardless of the challenges and threats, Ukrainians go to the countryside to plant their kitchen gardens.
|
В цій коробці насіння овочів нідерландської селекції від компанії Енза Заден , вже добре відоме професійним виробникам овочів в Україні. В роздрібних мережах насіння реалізується невеликими упаковками через партнерів компанії Енза, наприклад під ТМ Агропакгруп. Ми щиро бажаємо вам зібрати восени щедрий врожай. |
This box contains vegetable seeds from a Dutch company Enza Zaden, well known among professional growers in Ukraine. The seed are also available at the hobby market and can be found in retail chains in small packs with f.e. ТМ Аgropackgroup – partner of Enza in Ukraine . We sincerely wish you a generous harvest in the autumn. |
- Огірок / Cucumber Дерія F1 | Derya
- Огірок / Cucumber Бйорн F1 | Bjorn
- Кабачок Органічний / Organic Squash Ардендо 174 F1 | Ardendo 174
- Кабачок / Squash Марселла F1 | Marcella
- Кавун / Watrmelon Тамтам F1 | Tamtam
- Диня / Melon Амбаріно F1 | Ambarino
- Кріп органічний / Organic Dill Елла | Ella
- Петрушка / Parsley Катінка | Katinka
- Гарбуз органічний / Organic Pumpkin Брайт Саммер F1 | Bright Summer
За посиланнями нижче ви можете знайти технологію вирощування та захисту овочевих культур, підготовану в рамках програми USAID Agro в Україні:
Follow the link below to learn about vegetable growing and crop protection technologies prepared in the framework of USAID Agro project in Ukraine:
#ГородинаUA
|
Любов до землі закладена в ДНК українців. З малечку українці привчаються працювати на землі та цінують все, що вирощено своїми руками. Навіть в часи карантину українці нестримно їхали на дачі, в село до батьків та рідних, щоб садити, підгортати та збирати городину. З початком повномасштабного вторгнення мешканці міст знаходили прихисток в селах, де щедрі запаси городини, закруток та домашніх делікатесів рятували людей в окупації та годували переселенців по всій країні. Кожної весни, не зважаючи на виклики та загрози, українці: селяни та місцяни, бізнесмени, робітники різних галузей, представники громадянського суспільства, державного та приватного сектору поспішають посадити городи. Це і традиція, і необхідність, і шана старшим поколінням, і поклик до єднання з рідною землею. |
Love for the land is embedded in the DNA of Ukrainians. From early age, Ukrainians learn to work on their land and appreciate everything that is grown with their own hands. Even during strict quarantine, Ukrainians went uncontrollably to their countryside gardens, to the villages where their parents and relatives live, to plant, sow and harvest. With the full-scale invasion, the residents of the cities often found safe places in the villages. There the cellars are usually full of fruit, vegetables and home-made delicious food preserved or winter. These cellars rescued people in the occupation and provided for internally displaced people across the country. Every spring, regardless of the challenges and threats, Ukrainians: people from villages and cities, businessmen, workers of various industries, representatives of civil society, public and private sectors go to the countryside to plant their kitchen gardens. This is a tradition, but often a necessity, this is also a deep respect for older generations, and a moment of unity with the native land. |
The New Yorker : Two Weeks at the Front in Ukraine / Два тижні в українських окопах
|
"Багато солдатів 28-ї бригади жили у сільських районах, і земля для них не абстрактне поняття. В окопах кілька піхотинців кивали на темно-коричневі земляні стіни з мозаїкою світлого здорового коріння і запитували, чи може американський ґрунт зрівнятися з українським за багатством та родючістю. І те, що ця земля зараз захищала їх від ран та смерті, лише зміцнювало їхнє почуття. Вони стали видом, який риє нори, щоб уникнути хижаків. На "нульовій" лінії води вистачало тільки для пиття, і обламані нігті та вкриті мозолями руки так просочилися землею, що, здавалося, вона стала їхньою частиною. На заході сонця солдат у дворі червоного цегляного будинку робив лопатою жолобки і садив туди насіння гороху. "Ось за що ми воюємо, — засукавши рукава, сказав він. - Ми любимо цю землю". Йому було 47, до війни він працював на будівництві, а зараз його завданням було збільшити дальність снарядів БРМ, розібравши їх за допомогою розвідного ключа та вийнявши деталь, яка змушувала снаряд вибухати на певній відстані. У вільний час він займався грядками, сподіваючись, що насіння зійде до повернення господарів будинку." Джерело: https://censor.net/ua/r3424150 |
“The soldiers of the 28th Brigade, many of whom came from rural areas, shared a concept of Ukrainian land that was strikingly literal. In the trenches, several infantrymen had nodded at the dark-brown walls surrounding us, which were marbled with pale, healthy roots, and asked me if the soil in the United States was as rich and arable as theirs. The fact that this same soil now shielded them against injury and death had only deepened their attachment to it. They had become a species that burrowed to elude predation. On the Zero Line, there was only enough water for drinking, not for washing, and the men’s cracked fingernails and thickly calloused palms were so encrusted with dirt that it seemed to have become part of them. At sunset, at the red brick house, a soldier was in the yard, making troughs with a shovel and sowing them with pea seeds. “This is what we’re fighting for,” he said, his sleeves pushed to his elbows. “This land is dear to us.” He was a forty-seven-year-old construction worker whose job was to extend the range of the B.R.M.’s rockets by disassembling them with a monkey wrench and removing a component that caused them to detonate after a certain distance. In his spare time, he tended the vegetable patch, which he hoped would be sprouting when the homeowners returned.” |